Мені все ще так саме цікаво брати участь у перегонах, як коли я лише починав це робити в юності. Мені вже 44 роки, але я не втрачаю свого захоплення навіть після багатьох років участі в перегонах на вищому рівні, таких як чемпіонат Японії та WSBK. І це легко пояснити – просто я люблю перегони.
Мабуть, більш за все я пишаюся своєю перемогою на трасі А-1 в Австрії в 1997 році. Це була моя перша перемога на WSBK, і я став першим японським гонщиком, котрий потрапив на цей подіум. Пізніше того року я виграв перегони в Суґо (Sugo) і зайняв четверте місце в загальному заліку.
Якщо згадувати про мої найбільші невдачі, найгірше трапилося на трасі в Лаґуна Сека (Laguna Seca) в 1998 р., де я потрапив у серйозну аварію. Мій стан був важким. На той час я віддавав перегонам 100 % свого часу і навіть не думав ні про що інше в житті. Але цей досвід виявився для мене також і позитивним, оскільки після одужання я став цінувати не лише перегони, а все, що відбувається навколо мене.
Дивно, люди кажуть, що я є легендою команди Kawasaki, та я не вважаю себе таким. Я вигравав багато перегонів, але найбільше я хотів стати чемпіоном WSBK. Проте навіть якби я й став чемпіоном, я б не використовував слова "легенда". Краще сказати, що я завжди намагався поліпшити свій результат, завжди намагався отримати ще одну перемогу!